Бізнес, який розуміє бізнес                Бізнес, який розуміє бізнес                Бізнес, який розуміє бізнес                Бізнес, який розуміє бізнес                Бізнес, який розуміє бізнес                Бізнес, який розуміє бізнес                Бізнес, який розуміє бізнес                Бізнес, який розуміє бізнес                Бізнес, який розуміє бізнес                Бізнес, який розуміє бізнес                Бізнес, який розуміє бізнес                Бізнес, який розуміє бізнес                Бізнес, який розуміє бізнес                Бізнес, який розуміє бізнес                Бізнес, який розуміє бізнес
Бізнес, який розуміє бізнес                Бізнес, який розуміє бізнес                Бізнес, який розуміє бізнес                Бізнес, який розуміє бізнес                Бізнес, який розуміє бізнес                Бізнес, який розуміє бізнес                Бізнес, який розуміє бізнес                Бізнес, який розуміє бізнес                Бізнес, який розуміє бізнес                Бізнес, який розуміє бізнес                Бізнес, який розуміє бізнес                Бізнес, який розуміє бізнес                Бізнес, який розуміє бізнес                Бізнес, який розуміє бізнес                Бізнес, який розуміє бізнес

Викуп землі як інвестиційна стратегія: чому фермерським господарствам не варто фінансувати її за рахунок операційного доходу

26 Листопада, 2025

Відкриття ринку сільськогосподарських земель стало однією з ключових реформ українського аграрного сектору. Воно дало можливість фермерам реалізувати право власності, сформувати довгострокові інвестиційні стратегії та планувати розвиток господарств у ширшому горизонті. Однак попри очевидні переваги, нові умови створюють і нові виклики — насамперед фінансові. Найскладніше питання, яке сьогодні постає перед фермерськими господарствами, полягає в тому, чи можна, а головне — чи доцільно, фінансувати викуп землі за рахунок операційного доходу агровиробництва.

Практика країн Центральної та Східної Європи, які раніше пройшли аналогічний шлях трансформації ринку землі, демонструє чітку закономірність: після відкриття ринку вартість сільськогосподарської землі зростає швидко й системно. Польща, Литва, Латвія, Румунія — у кожній із цих країн протягом 8–12 років ціна гектара збільшувалася у 3–5 разів. Саме тому побудова реалістичних економічних моделей для України потребує врахування цієї динаміки як базової передумови.

Вихідні умови моделювання

Для оцінки можливості викупу земельного банку фермерським господарством було взято умовний, але максимально типовий сценарій:

  • загальна площа земельного банку — 1000 гектарів;
  • щорічний викуп — 100 гектарів упродовж 10 років;
  • стартова вартість землі — 1500 доларів за гектар;
  • фінальна вартість — 7000 доларів за гектар;
  • орендна ставка зростає від 150 до 270 доларів за гектар;
  • чистий операційний дохід у перший рік — 300 доларів з гектара.

Такі параметри відповідають прогнозам розвитку ринку та з високою точністю відображають ймовірну динаміку вартості землі в Україні у найближче десятиліття. Усі європейські країни після відкриття ринку проходили схожі процеси: ринок спочатку ставав доступним, але швидко набував дефіцитності, а земля — рис статусного та капіталомісткого активу.

Зростання вартості землі: економічні причини

Активне зростання вартості землі — не унікальне для України явище. Це стандартна реакція ринку на поєднання трьох ключових факторів:

  1. Обмежена пропозиція. Земля не може бути збільшена, на відміну від техніки чи виробничих потужностей.
  2. Стабільний попит. Навіть у кризові роки попит на землю залишається стабільним або зростає.
  3. Інвестиційна привабливість. Земля — один із найбезпечніших активів із прогнозованим довгостроковим зростанням вартості.

У результаті вартість гектара зростає швидше, ніж зростає дохідність операційного агробізнесу. Це фундаментальний фактор, який визначає економічну модель викупу землі.

Орендна ставка як фактор зменшення операційного доходу

Зростання орендної плати також є структурним елементом функціонування ринку. У міру того, як вартість землі підвищується, орендна ставка природним чином адаптується. У моделі вона збільшується з 150 до 270 доларів протягом 10 років. Хоча зростання здається поступовим, його вплив на економіку господарства є суттєвим:

  • чистий прибуток з орендованих гектарів щороку зменшується;
  • загальні витрати зростають незалежно від врожайності чи кон’юнктури ринку;
  • збільшення частки власних гектарів не компенсує цього ефекту, оскільки вартість викупу зростає значно швидше.

Отже, фермер потрапляє у ситуацію, коли навіть збільшення земельної власності не покращує його здатність фінансувати подальший викуп.

Економічна динаміка моделі

Аналіз показує чітку математичну картину:

  • у перший рік фермер отримує профіцит близько 165 000 доларів;
  • у другий рік профіцит зменшується до 108 000 доларів;
  • у третій рік — до 54 000 доларів;
  • у четвертий рік баланс наближається до нуля.

Починаючи з п’ятого року, модель переходить у стабільну збитковість, яка зростає щороку.

У десятому році дефіцит коштів на викуп сягає понад 250 000 доларів, а загальний розрив за 10 років перевищує 585 000 доларів.

Ці результати демонструють: вартість землі дорожчає швидше, ніж фермерське господарство здатне генерувати чистий операційний прибуток.

Операційний дохід: ресурсу недостатньо

Чистий операційний дохід у 300 доларів з гектара враховує типові виробничі витрати, але він не включає низку важливих факторів, з якими фермер стикається у реальному житті:

  • особисті та соціальні витрати родини,
  • медичні витрати,
  • формування резервів на неврожай та форс-мажори,
  • незаплановані господарські витрати,
  • вплив коливань цін на паливо, матеріали та логістику.

Якщо вже в моделі, очищеній від цих реальних витрат, виникає дефіцит понад пів мільйона доларів, то у практичних умовах розрив буде ще більшим. Це означає, що операційний прибуток аграрного виробництва не може слугувати джерелом фінансування для викупу земельного банку.

Викуп землі як інвестиція: інша логіка та інші правила

З погляду економіки активів, сільськогосподарська земля має характеристику інвестиційного об’єкта, а не виробничого ресурсу. Вона:

  • малоліквідна у короткій перспективі,
  • капіталомістка,
  • чутлива до макроекономічних факторів,
  • має прогнозоване довгострокове зростання вартості,
  • не впливає безпосередньо на щоденний операційний процес.

Це означає, що викуп землі є інвестиційним проєктом, який потребує окремого бюджету, фінансової моделі та джерел фінансування. Він не може фінансуватися за рахунок операційного доходу, який забезпечує життєдіяльність господарства.

Поєднання інвестиційних і операційних потоків створює значні ризики:

  • зниження ліквідності,
  • зростання фінансової вразливості,
  • касові розриви,
  • загроза зриву виробничих циклів,
  • погіршення технічного забезпечення,
  • потенційна втрата фінансової стійкості.

Такі ризики можуть призвести до ситуації, коли господарство втрачає і можливість викупити землю, і стабільність агровиробництва.

Структурна зміна аграрного ринку: формування двох класів бізнесів

Таким чином, відкриття ринку сільськогосподарської землі поступово змінює не лише правила інвестування, але й загальну структуру аграрної економіки. На ринку формуються два різні класи бізнесів, пов’язані зі землею: інвестиційний бізнес, зосереджений на капітальній вартості активу та рентному доході, і операційний аграрний бізнес, який працює з урожайністю, операційною ефективністю та щорічним грошовим потоком. Їх єдиною точкою дотику є рентні відносини, однак економічна природа цих бізнесів суттєво відрізняється. Інвестиційний підхід орієнтований на довгий горизонт та вимірюється зростанням вартості активу, тоді як операційний вимагає швидких рішень, ліквідності й адаптивності до ринкових ризиків. Поєднання цих двох логік в одному суб’єкті створює системні конфлікти інтересів, підвищує ризики й фактично суперечить економічній природі аграрного бізнесу. Саме тому відкриття ринку землі розмежовує функції власника землі та оператора агробізнесу, формуючи дві паралельні, але взаємопов’язані економічні моделі.

Стратегічні питання, що постають перед фермерами

Оскільки агровиробництво не здатне забезпечити повне фінансування викупу землі, виникають фундаментальні питання:

  • Чи доцільно використовувати банківське кредитування і які інструменти є найбезпечнішими?
  • Чи можна залучати інвесторів, зберігаючи контроль над господарством?
  • Які моделі партнерства є доцільними, а які несуть ризики?
  • Чи кожен інвестор є корисним, або ж існують категорії інвесторів, співпраця з якими може становити загрозу фінансовій стабільності та контролю над господарством?
  • Яким чином оптимально поєднати різні джерела фінансування?
  • Як побудувати фінансову модель, яка дозволить зберегти земельний банк і забезпечити стабільність операційного бізнесу?

Висновок

Економічна модель фінансування викупу землі за рахунок операційного прибутку агровиробництва є фінансово необґрунтованою. Вона демонструє не лише нестачу ресурсів, але й високий рівень ризику для господарства. Викуп земельного банку повинен розглядатися як окремий інвестиційний проєкт із власною логікою, бюджетом і джерелами фінансування. Змішування операційних та інвестиційних потоків створює істотні загрози стабільності агробізнесу та суперечить природі розвитку фермерського господарства.

У наступній статті буде детально розглянуто варіанти залучення фінансування — від банківських продуктів і державних програм до приватних та інституційних інвесторів. Буде проведено аналіз їхніх переваг, ризиків і механізмів збереження контролю над господарством. Також ви отримаєте відповіді на всі згадані вище запитання.

0
Please leave a feedback on thisx
5 1 голос
Рейтинг статті
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x