Фермери звикли рахувати врожай у тоннах, але сьогодні з’явився ще один показник – тонни СО₂, які можна не просто зберегти в ґрунті, а й продати.
Для українського фермера вуглецеві кредити – це ще одна можливість отримати дохід із того, що він робить щодня: працює на землі, вирощує врожай, зберігає родючість ґрунту.
Суть проста – показати, що господарство дійсно утримує вуглець у ґрунті. І зробити це так, щоб дані можна було підтвердити за міжнародними стандартами.
Але перед тим як почати, важливо зрозуміти, за рахунок чого ґрунт накопичує вуглець і чому одні технології цьому сприяють, а інші – навпаки, призводять до втрат.
Як додати вуглець у ґрунт
Найпростіший шлях – залишати на полі більше органічних решток. Кожне стебельце, кожен корінь, що розкладається природним шляхом, поступово збагачує ґрунт органічним вуглецем.
Покривні культури – ще один ефективний інструмент. Вони утримують вуглець між основними сезонами, захищають землю від перегріву й ерозії, а після скошування перетворюються на природне добриво.
Також важливим елементом вуглецевого землеробства є використання органічних добрив. Гній, компост або залишки попередніх культур повертають у ґрунт вуглець, який колись вийшов із нього разом із врожаєм. На відміну від мінеральних добрив, органіка живить не лише рослини, а й мікроорганізми, що формують структуру ґрунту та допомагають утримувати вуглець у стабільній формі.
Добре працює і продумана сівозміна. Коли після культур із глибокою кореневою системою висіваються рослини, які залишають велику біомасу, баланс вуглецю в ґрунті стабільно зростає.

Як не втратити накопичений вуглець
Та навіть якщо ґрунт накопичує вуглець роками, він може втратити його за один сезон. Розберімося, чому так відбувається.
Рослини під час фотосинтезу поглинають вуглекислий газ із повітря та перетворюють його на органічний вуглець. Частина цього вуглецю залишається у вигляді кореневих решток і поступово переходить у ґрунт. Так формується органічна речовина, від якої залежить родючість.
Глибока оранка цю систему порушує. Під час перевертання пласта вуглець із нижніх шарів потрапляє до поверхні, де з’єднується з киснем і знову перетворюється на CO₂. Те, що могло залишитися в землі на роки, просто вивітрюється в атмосферу.

Життєвий цикл органічного вуглецю в ґрунті
Саме тому сучасні технології, які зменшують інтенсивність обробітку або зовсім відмовляються від оранки (No-till), дозволяють утримувати більше вуглецю в ґрунті та покращують його структуру.
Механізм простий: менше втрат – більше вуглецю в ґрунті. А тепер подивімося, як це реалізувати на практиці.
З чого почати фермеру
Далі все вирішує підготовка: які дані зібрати, які зміни зафіксувати і як показати результат. Але почати варто не з паперів, а з поля.
Крок 1. Зрозуміти, які технології ви вже застосовуєте, і що можна змінити, щоб ґрунт утримував більше вуглецю.
Якщо у вашому господарстві досі застосовується традиційна схема обробітку з оранкою, великою кількістю проходів техніки та добрив, саме з цього можна починати зміни. Це гарна відправна точка, адже саме глибока оранка призводить до втрати більшої частини вуглецю.
Далі варто визначити, які нові практики можна додати, щоб ґрунт почав накопичувати більше вуглецю. Це можуть бути покривні культури, продумана сівозміна, залишення органічних решток чи поступовий перехід на мінімальний обробіток.
Саме на контрасті між старими й новими підходами фіксується ефект, який потім стає основою для вуглецевих кредитів.
Іноді достатньо невеликих змін: зменшити кількість проходів техніки, не чіпати стерню після збирання чи залишати частину решток на поверхні, щоб побачити перші результати вже через рік-два.
Крок 2. Обрати поля для участі у проєкті
Найкраще починати з кількох полів, де простіше контролювати зміни та фіксувати дані. Це можуть бути ділянки, які найзручніше перевести на мінімальний обробіток або висів покривних культур. Щороку портфель полів можна розширювати.
Такий підхід дозволяє перевірити, як технології працюють саме у ваших умовах, і водночас не створює зайвого навантаження на виробничий процес.
При цьому важливо пам’ятати, що не кожне поле можна включити у вуглецевий проєкт.
За вимогами міжнародних стандартів (зокрема Verra VCS, методологія VM0042 – Improved Agricultural Land Management), ділянки мають відповідати кільком базовим критеріям:
- Постійне землекористування. Тип землі не змінювався щонайменше протягом останніх десяти років – поле не переводили з пасовищ чи лісів у ріллю.
- Підтверджене право користування. На кожну ділянку мають бути документи: витяг про власність або договір оренди.
- Відома історія обробітку. Потрібні базові дані мінімум за три попередні роки, але обов’язково за повний цикл сівозміни.
- Відсутність розчищення природних територій. Проєкт не може охоплювати ділянки, де протягом останніх десяти років було знищено природні екосистеми.
- Можливість проведення вимірювань. На полі має бути забезпечений доступ для відбору проб ґрунту, щоб підтвердити кількість накопиченого вуглецю.
- Відсутність подвійного обліку. Одна й та сама ділянка не може одночасно брати участь у кількох вуглецевих або екологічних проєктах.
Крок 3. Підготувати базові дані про поля
Необхідно зібрати всю інформацію, яка покаже, як саме господарство працювало раніше.
Ці дані стануть «відправною точкою» для порівняння, адже вуглецеві кредити нараховуються не просто за нові практики, а за зміну у способі обробітку.
У більшості випадків потрібно підготувати короткий опис кожного поля:
- які культури вирощувалися протягом останніх років;
- який тип обробітку застосовувався (оранка, дискування, мінімальний, No-till);
- кількість проходів техніки й орієнтовна витрата пального;
- норми внесення добрив (мінеральних і органічних);
- залишення або вивезення рослинних решток;
- наявність зрошення, випасу чи інших специфічних факторів.
Також важливо вказати, чи планується впровадження нових практик, наприклад, покривних культур, сівозміни з бобовими або зменшення обробітку.
Ці зміни будуть враховані під час моделювання та перевірки потенціалу скорочення викидів.

Контур поля
Окремо потрібно визначити точні межі кожної ділянки.
Контур – це цифровий файл або координати, за якими поле можна побачити на карті. Він потрібен для супутникового моніторингу, перевірки історії землекористування та майбутніх вимірювань.
Зазвичай достатньо надати контур у форматі KML, SHP чи GeoJSON, які легко експортувати з будь-якої агроплатформи або навіть із Google Earth, позначивши межові точки на карті.
Крок 4. Обрати розробника вуглецевого проєкту
Навіть якщо господарство вже готове до змін, пройти весь процес від збору даних до продажу вуглецевих кредитів без відповідної технічної експертизи доволі складно.
Тому найзручніше звернутися до компанії, яка вже має досвід у розробці таких проєктів і може взяти на себе технічну частину кожного етапу: від підготовки документації до верифікації результатів.
Компанія-розробник (або організатор проєкту) бере на себе повний цикл робіт:
- реєструє проєкт у міжнародному стандарті, наприклад Verra VCS;
- готує технічну документацію та проводить моделювання викидів;
- організовує відбір проб ґрунту і лабораторні аналізи;
- супроводжує аудит і підтверджує результати скорочення або поглинання викидів;
- подає результати до реєстру, після чого вуглецеві кредити випускаються стандартом і можуть бути виставлені на продаж.
Таким чином фермер може зосередитися на своїй роботі в полі, а всю технічну і бюрократичну частину передати фахівцям.
Важливо лише переконатися, що компанія має досвід у розробці проєктів саме в агросекторі, працює з визнаними стандартами та забезпечує прозорі умови співпраці.
Розробників вуглецевих проєктів можна знайти у відкритому реєстрі стандарту Verra (https://registry.verra.org/app/search/VCS/All%20Projects).
Там доступна вся основна інформація: опис проєктів, документація, а також контакти компаній та відповідальних осіб.
Це зручний спосіб перевірити досвід потенційного партнера і переконатися, що він працює за міжнародними правилами.
Саме на контрасті між старими та новими практиками фіксується ефект зниження викидів і накопичення вуглецю в ґрунті.

Який дохід може отримати фермер із вуглецевих кредитів
Залежно від масштабів господарства, типу ґрунтів і впроваджених практик фермер може отримувати додатковий дохід до 60 доларів з гектара на рік.
Проте розмір виплат залежить від кількості вуглецю, яку реально утримує ґрунт, а також від моделі участі у проєкті.
Що далі?
У наступній колонці розберемо, як формується ціна вуглецевого кредиту, від чого залежить дохід господарства та що відрізняє якісний проєкт від пересічного.