Все більше фермерів говорять про регенеративне землеробство. Але мало хто розуміє, що за правильного підходу такі відновлювальні практики можуть не лише берегти ґрунти, а й приносити прибуток через вуглецеві кредити.
Тож поговорімо, як українському фермеру заробити буквально «гроші з повітря», але при цьому чесно і з користю для планети.
Нові гроші з повітря
Світ рухається до нульових викидів. Компанії з ЄС, США чи Японії мають скорочувати свій «вуглецевий слід», а коли це неможливо зробити всередині виробництва, вони купують вуглецеві кредити.
Фактично, бізнес платить тому, хто зв’язав або уникнув викиди CO₂.
Для українських фермерів це шанс, бо наші чорноземи мають величезний потенціал накопичувати вуглець. А отже, це може приносити дохід навіть без збільшення площ.
Як це працює
Вуглецевий кредит – це одиниця скорочення чи видалення парникових газів, що дорівнює 1 тонні СО2е.
Простіше кажучи, якщо компанія впроваджує проєкти, які реально скорочують або видаляють викиди вуглецю з атмосфери, ці результати фіксуються на її обліковому рахунку у вигляді вуглецевих одиниць – саме вони й називаються вуглецевими кредитами.
Їх можна використати згодом для компенсації власних викидів або продати іншим компаніям, які прагнуть зменшити свій вуглецевий слід.
Хто платить
Сьогодні за вуглецеві кредити змагаються не лише енергетичні компанії, їх купують і бренди, які хочуть зменшити свій екологічний слід і залишитися привабливими для споживача. Саме тому серед покупців можна побачити представників найрізноманітніших галузей:
- авіакомпанії (Lufthansa, Air France, Delta);
- ІТ-гіганти (Google, Apple, Microsoft, Amazon);
- банки та інвестиційні фонди (HSBC, BlackRock, JPMorgan);
- виробники продуктів харчування (Nestlé, Danone, Mondelez);
- ритейл (IKEA, Walmart, H&M);
- модні бренди (Patagonia, Levi’s, LVMH);
- навіть логістичні та транспортні компанії (DHL, Maersk, UPS).
Покупка вуглецевих кредитів – не відмова від власних кліматичних дій. Компанії не «відкупляються» від проблеми, а підтримують екологічні проєкти, компенсуючи ті залишкові викиди, які поки ще неможливо повністю уникнути.
Тобто кредити – це не заміна власним скороченням, а додаткова підтримка на шляху до вуглецевої нейтральності.
Приклад Apple
Компанія системно знижує свої викиди, переходячи на відновлювану енергію та екодизайн продукції, але щороку також компенсує частину залишкових викидів через купівлю вуглецевих кредитів.
Динаміка викидів Apple (2015–2024)
За даними The Verge, Apple reports, Green.Earth і QCintel.
Згідно з останнім звітом, Apple планує досягти повної вуглецевої нейтральності до 2030 року, коли залишкові 9,6 млн tCO₂e планується компенсувати за рахунок власних кліматичних проєктів і придбаних кредитів.
Чому про вуглецеві кредити говорять усе більше
Одна з причин – вибухове зростання ШІ.
Кожен запит у штучному інтелекті потребує електроенергії, а великі дата-центри, де зберігаються дані, споживають її на рівні малих міста. Усе це спричиняє додаткові викиди СО₂, які техногіганти тепер зобов’язані компенсувати.
Саме тому компанії на кшталт Google, Microsoft чи Amazon нарощують попит на вуглецеві кредити і вкладають у проєкти, що поглинають вуглець.
Динаміка викидів Microsoft (2015–2024)
За даними Microsoft reports, Trellis і CarbonCredits.com
І чим більше зростає цифровий світ – тим більше можливостей для фермерів монетизувати сталі практики через вуглецеві кредити.
Як фермер може стати частиною цього ринку
Поки технологічні компанії шукають способи компенсувати свої викиди, аграрії можуть запропонувати їм найприродніше рішення. Ґрунт – це не лише місце для урожаю, а потужне сховище вуглецю.
Використання покривних культур й відмова від глибокого обробітку допомагають ґрунту утримувати більше вуглецю. Цей процес називається секвестрацією.
Якщо ці зміни виміряти та підтвердити за міжнародними стандартами (наприклад, Verra або Gold Standard), фермер отримує право на вуглецеві кредити. Їх можна продати компаніям, які компенсують свої викиди.
Український потенціал
В Україні понад 30 мільйонів гектарів орних земель. І навіть якщо частина з них перейде на регенеративні практики, це помітно вплине на ринок.
Такі господарства не лише збережуть родючість, а й отримають нове джерело доходу за те, що допомагають утримувати вуглець у ґрунті.
Світ шукає способи зменшити свій вуглецевий слід, і фермери стають частиною цього процесу. Те, що ще кілька років тому здавалося далеким, сьогодні відкриває реальні фінансові можливості для українського агробізнесу.
Саме в цьому сенсі вуглецеві кредити можуть змінити агробізнес в Україні. Не гучними обіцянками, а конкретними цифрами в господарському балансі.
Що далі?
У наступній статті будемо говорити про те, як фермеру підготувати господарство до участі у вуглецевому проєкті, які дані потрібно зібрати, і головне – скільки на цьому реально можна заробити.
Разом будуємо стале майбутнє агробізнесу України!
